Який вигляд мала еліта бронзового віку
Про те, як в наші дні виглядає еліта суспільства, ми ніби все знаємо. Тут тобі і годинник за 45 тисяч доларів, і костюмчик відповідний, і яхта, не кажучи вже про елітні замовних авто. А ось як зовні відрізнялася від простих смертних еліта бронзового століття і за якими атрибутам люди того часу дізнавались, що перед ними, ну, скажімо, той же вождь?
Природно, що дізнатися про це нам допомагають знайдені археологами артефакти, і, наприклад, стосовно Європи, і конкретніше до тієї ж Англії, дуже цікава колекція предметів розкопана ще в 1808 році неподалік від маленького англійського містечка Уїлтшир. Місцеві жителі називають це місце «Курганом чагарників» і, відповідно, коли на ньому виявили поховання епохи раннього бронзового століття, знайденого в ньому чоловіка так і назвали — «Людина з Кургану чагарників». Мабуть, похований там людина був якийсь значною особою, тому, що серед виявлених у похованні предметів є вироби не тільки з міді та бронзи, а й золота і абсолютно очевидні атрибути влади чи знатності.
Так у похованні знайшли два кинджала з бронзи і міді, що мали леза трикутної форми, які до рукоятки кріпилися за допомогою заклепок. Головка ефеса найменшого з них була інкрустована шматочками тонкої золотої дроту. Причому, візерунок з них був складений настільки майстерно, що просто незрозуміло, яким чином все це було зроблено без будь-якої оптики! На поверхні металу обох кинджалів були виявлені сліди органічного матеріалу, швидше за все це було дерево і овеча шерсть, так що носили їх мабуть в піхвах, обтягнутих шматками шкури з хутром.
Поряд з останками похованого був знайдений обух невеликого сокири з міді, який також був у чохлі з вовняної тканини в якому його, мабуть, привішували до поясу. Треба головою було знайдено кілька бронзових заклепок і бронзовий гак — мабуть, це все, що залишилася від обтягнутого шкірою шолома або щита. На грудях лежала ромбоподібна платівка із золота, прикрашена геометричним орнаментом. Інший такий же ромб прикрашав що не збереглися піхви великого кинджала, а ще на поясі у нього була золота пряжка.
На довершення всього поряд з правою рукою чоловіка була виявлена кам'яна головка булави у формі яйця, виготовлена з давньої скам'янілої раковини і просвердлена наскрізь для кріплення на дерев'яну рукоять. Сама рукоять не збереглася, але якою вона була, можна було судити з лежали поруч кістяним і золотим деталям. Сей предмет, будучи реконструйованим, виявився простим, але елегантним. Тобто за життя ця людина ходила з цією самою булавою в руках і, хоча виготовлена вона була з скам'янілою раковини, цілком очевидно, що її символічна цінність була куди важливіше цінності номінальної!
Виявилося, втім, що предмети, знайдені на «Кургані чагарників» аж ніяк не унікальні. Дуже схожа нагрудна пластинка і полірована головка булави були знайдені в похованні на кургані Клендон в графстві Дорсет. Там же в «Кургані № 7» були виявлені кинджал і головка сокири, причому головка кинджала була також декорована візерунком з тонких золотих зволікань. Потім було виявлено поховання в Норфолку майже з такою пластиною і знову ж бронзовим кинджалом, прикрашеним частинками золота. Тобто в наявності єдиний тип культури, який отримав від британських археологів назву «культури Вессекса», з єдиною для неї «модою» на поховання/
За останками одягу, збережених в торф'яних болотах в Данії, вдалося повністю реконструювати зовнішній вигляд похованого. Виявилося, що він був одягнений у довгі штани до щиколоток, шкіряне взуття на зразок мокасин, довгий, сорочкового покрою каптан з вовни, і такий же вовняний плащ. На голові у нього могла бути шкіряна шапочка, обшита золотими намистинками. Тобто, одягнений він був просто, але функціонально, а головне — мав нашиті на грудях жупана золоту ромбічну платівку.
Сьогодні нас не дивує, що одяг ми носимо зшиту в Китаї, комп'ютерами користуємося з Південно-Східної Азії, а м'ясо і курей до нас завозять із США. Але очевидно, що точно також справа йшла з міжнародною торгівлею і в далекій давнині! Знайомство з «культурою Вессекса» допомогло вирішити і цю загадку, хоча запитань до неї у вчених менше не стало. З'ясувалося, що сировина для жезлів знаходилося на іншому кінці Британії, а золото відбувалося з Ірландії, хоча самі предмети і були виготовлені на місці.
Кинджали, подібні знайденим в Британії, дуже схожі на ті, що були знайдені в Північній Франції. Знайдені тут же бурштинові чаші і намистини однозначно вказують на торгівлю з регіоном Балтійського моря, хоча бурштин також знаходили і на узбережжі Східної Англії. А ось цілий ряд предметів несе на собі вплив навіть Микенской Греції і це вже зовсім вже важко пояснити. Але як стародавні греки — купці (або посли, хто знає?) Дісталися до Туманного Альбіону, а головне — для чого це їм знадобилося?
Як би там не було, а, грунтуючись на тотожності багатьох предметів з поховання, єдиних для «культури Вессекса» і стародавніх Мікен, англійські історики зробили висновок, що «Людина з Кургану чагарників» вів своїх воїнів у битву, стоячи на колісниці, як це робили герої Гомера, наприклад — той же Агамемнон або Одіссей! Існують ще й датські фрески, що показують вождів на колісницях, отже, те, що так було — безсумнівно! Але самі колісниці використовувалися головним чином як транспорт для поля бою, а переважна більшість битв в бронзовому столітті відбувалося, як це і описано в «Іліаді» — на ногах.
Причому археологи знайшли кілька щитів, як з бронзи, так і з шкіри, які тоді застосовувалися в бою. Один з них складався з семи (!) Шарів просоченої воском шкіри, причому такий же, «семікожний» щит був описаний і в «Іліаді». Учені вирішили перевірити його бойову ефективність і зробили репліку такого щита, за якою вдарили точною копією древнього бронзового меча. І що ж? Меч залишав на ньому всього лише невеликі порізи і карби, але не міг ні розрубати його, чи не проткнути!
Така тактика бою була, звичайно, дуже простий, але від цього нітрохи не менш жорсткою. Археологія, немов вікно в минуле, дозволила нам заглянути в ту епоху і що ж? Нічого ідилічного ми там би не побачили, і в доісторичні часи все було те ж саме, що і зараз. Так, було знайдено поховання з 34 скелетів обох статей і різного віку від 1 року до 70 років. Всі вони були скинуті в яму без похоронних засобів, і, можливо, що це і було все населення села, крім кількох жінок і дітей, захоплених в полон їх вбивцями. Той факт, що тіла поховали, припускає, що самі атакуючі залишилися в захопленому поселенні і стали в ньому жити!
Ну, а наявність не одного, а кількох кинджалів, виготовлених за єдиною технологією і, безсумнівно, в якомусь одному центрі, булава-жезл і нагрудна золота платівка — все це говорить про розвинену ієрархії відносин існувала в Англії в епоху будівництва Стоунхенджа. Тобто військова еліта була вже тоді і відрізнялася від простих людей навіть зовні!
В'ячеслав Шпаковський, «Наука и техника»
© Ноосфера
