Дані – це нова нафта. Але ренту за них ніхто не отримує
Для оптимізації свого алгоритму підбору одягу без примірочної автори проекту 3DLOOK використали базу даних зі 100 тис фотографій, отриманих ними у користувачів перших версій їх продукту — про це йдеться у статті про проект для Forbes. Ця база дозволила оптимізувати алгоритм та створити той продукт, який став успішним і монетизувався.
Ця база обійшлась підприємцям безкоштовно, це були фотографії користувачів їх продукту. Але без цієї бази не вдалось би створити й оптимізувати продукт і зробити з нього той, який влітку цього року отримав мільйонні інвестиції.
Ця історія мені пригадалась після того, як я дізналась про вбудовані трекери стеження компанії Anomaly Six LLC та дані, які продають їй розробники мобільних додатків, таким способом монетизуючи свої безкоштовні інструменти.
Ці дві історії показують те, що дані стали новою нафтою сучасної цифрової економіки. Для існування і вдосконалення багатьох сучасних цифрових продуктів потрібні великі об«єми даних. Але при цьому власники цих даних не отримують нічого. Окрім того, є проекти, які продають дані своїх користувачів третім сторонам, але знову ж, не діляться з ними отриманими виплатами.
Іншими словами
Хоча дані є новою нафтою цифрової економіки, певного аналога рентних платежів за них їх власники не отримують.
Тобто користувачі лише віддають свої дані, в кращому випадку, отримуючи взамін зручні сервіси та безкоштовні цифрові продукти.
Ідея платити за дані користувачів не нова. Про це, наприклад, говорив кандидат в президенти США Ендрю Янг, заявивши, що великі компанії повинні сплачувати користувачам цифрові дивіденди.
Уже реалізовано декілька стартапів, які пропонують користувачам продавати свої дані, наприклад, Datacoup, Datacy.
Ще одним цікавим явищем стала поява у Нідерландах цифрової профспілки Datavakbond, представники якої готові вести перемовини з BigTech щодо отримання цифрових дивідендів.
Ідея плати користувачам цифрових сервісів в певній варіації організована розробниками браузеру Brave — сервіс платить користувачам за перегляд реклами, правда, оплата здійснюється у віртуальних токенах (цифрових грошах). Які теоретично можна перетворити на звичайні фіатні гроші.
Таким чином, ідея впровадження умовного аналогу ренти за дані — не нова, і є проекти, які намагаються її втілити в життя. Проте у неї є дуже багато проблем, вирішення яких або нівелює вартість цих даних, або в«є саму по собі бізнес-модель виплати за дані.
Чи можна прогнозувати, що наступить час, коли користувачі зможуть отримувати гроші за свої дані, які вони віддають технологічним компаніям? Я б такий варіант розвитку подій не виключала, хоча вважаю його дуже малоймовірним. Швидше, я повірю у появу платних онлайн-сервісів, користувачі яких зможуть точно відмовитись від збору їх даних.
На жаль, ідея цифрових дивідендів та рентної плати за дані поки виглядає утопією. Які ще складнощі можуть виникнути при встановленні такої оплати — я розповім найближчими днями.
