Хто насправді управляє нашими гаджетами або Як в Техасі кондиціонери перестали працювати
Чи можете ви очікувати, що куплений вами гаджет буде діяти так, як вам пообіцяв розробник (звісно, не тоді, коли пристрій зламався або його віддалено хакнули та перехопили управління ним)? Мабуть люди, які віддали свої гроші за смартфон, кондиціонер чи пральну машинку, сподіваються, що вони виконуватимуть свої базові функції. Звісно, розробники намагаються захистити себе і прописати всілякі несподіванки в угодах з користувачем. Але, от по-чесному, хто ті угоди читає?
Історія, яка відбулась минулого тижні в Техасі, показала, по-перше, що насправді угоди дійсно варто читати. А по-друге, купуючи пристрій — будь-який, а в цьому випадку мова йде про розумний термостат, не варто від нього багато очікувати. Навіть тоді, коли він особливо потрібен. Бо не завжди, якщо ви купили гаджет, ви ним володієте і управляєте.
Дивні температури початку літа спостерігаються не лише в Україні. Сильна цьогорічна червнева спека в Техасі показала, що власники розумних термостатів (пристроїв, що управляють температурою в домі), насправді не контролюють їх. Власники цих гаджетів в найбільш неприємну спекотну ніч із величезним подивом виявили, що їх термостати не тримають очікувану температуру в 25 градусів, а збільшують її до більш як 30 градусів. Що уже не те, що не комфортно для відчуттів, але може бути й небезпечно для здоров«я.
Виявилось, що жертви цього несанкціонованого підвищення температури погодились на участь в програмі енергозбереження Smart Savers Texas. До цієї програми залучались користувачі через лотереї, різноманітні бонуси та інші «плюшки».
Але «побічним» ефектом цієї програми було надання права енергетичній компанії EnergyHub понижувати енергоспоживання простим способом — віддаленим управлінням термостатом та командою йому збільшити температуру в помешканнях своїх власників.
Звісно, все це робилось із благородною метою збереження енергії та уникнення пікових навантажень на систему в періоди аномальної спеки чи холодів. І звісно, користувачів повідомляли про це — нехай у дивний спосіб, який можна порівняти з таким собі аналогом мілкого шрифту в угоді з банком.
В компанії EnergyHub захищались у відповідь на претензії розлючених власників гаджетів не лише цими благородними цілями й посиланням на те, що користувачів проінформували, але й аргументом, що такі ситуації насправді трапляються буквально декілька разів за літо.
Але ж насправді таке несподіване й неочікуване підвищення температури для декого — немовлят, людей з хворим серцем чи іншими проблемами зі здоров«ям — може бути критично небезпечним. І саме факт неочікуваності цієї ситуації робить її ще більш небезпечною.
А ще це історія про те, що насправді купівля та володіння гаджетом не означає, що ви повністю ним управляєте. Кейс з EnergyHub та програмою Smart Savers Texas це дуже наглядно показав.
Ця історія з часом може лягти в основу нових ідей щодо монетизації гаджетів. В принципі, ці моделі уже використовуються в онлайн-сервісах та мобільних додатках.
Модель «платите нам більше — не бачите реклами» може бути трансформована і на ринок пристроїв. Але в новому вигляді — «платите нам більше — отримуєте більше контролю та менше втручання».
В цьому випадку контроль та втручання теж можуть варіюватися — на цьому ж можна побудувати різні тарифні плани — від умовного Light, коли, до прикладу, ваш термостат відключатиметься не частіше трьох раз на місяць до умовного Strong — не частіше одного разу на півроку.
Те саме можна придумати і для смартфонів, пральних машинок чи холодильників. Все залежить від фантазії авторів тарифних планів щодо того, яка функція в гаджетів буде відключатися цього разу. Тим більше, що прецеденти уже відпрацьовані.
Головне, щоб не довелось платити за те, щоб холодильник не переставав працювати, а смартфон — приєднуватися до вишки мобільного зв«язку. Бо ж енергозбереження та перевантаження.
